Як вберегтися від хвороби, чим зайняти дитину, спільні ігри
для всієї родини під час карантину та самоізоляції ви зможете знайти за
посиланнями або на сторінках нашого сайту http://sadokgyravka2.klasna.com/ у розділах "Будь здоровим,
малюк", "Сторінка для дітей", "Протидія COVID-19" та на сторінці закладу у Фейсбуці https://www.facebook.com/profile.php?id=100017375319591
Крім того
рекомендуємо корисні посилання
koronavirusu/?fbclid=IwAR1Hu41NTLms_WnDufofAqgKhOR55deR6G8iBI8kOtgWJMF0edK419QDVsI
Дошкільнята
залишаються вдома і потребують щораз більше уваги під час карантину.
Гарвардські експерти з Ініціативи з питань ранньої освіти Saul
Zaentz діляться своїми порадами, як спілкуватися з дітьми під
час карантину, як структурувати час дошкільнят, встановити розпорядок дня і
розвивати соціально-емоційні навички дітей. Ми пропонуємо цей практичний матеріал,
щоб ви могли спробувати вже сьогодні.
Ключові
складові
·
Створіть разом з дітьми розклад дня. Намалюйте (або
завантажте з інтернету) картинки, що ілюструватимуть кожну «активність», і
встановіть часові межі, коли та чи інша діяльність відбуватиметься протягом
дня.
·
Включіть у ваш карантинний день ті види діяльності, до
яких дитина звикла в садочку: миття рук, прийоми їжі і перекуси, прогулянки на
свіжому повітрі, час для навчання і денний сон чи відпочинок.
·
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися
звичного для вас розкладу прийомів їжі і щоденних справ: якщо ви, наприклад,
регулярно відвідуєте уроки танців чи тренування з футболу, підіть у цей час з
дитиною на стадіон і позаймайтеся спортом разом. Послідовність і постійність
дуже важливі для того, щоб ваші дошкільнята почувалися безпечно і комфортно.
· Подбайте про
час для себе. Короткі проміжки часу без родини — прогулянки на самоті, тепла
ванна чи телефонна розмова з другом допоможуть вам контролювати ваш особистий
рівень стресу.
Будуйте і
практикуйте важливі соціально-емоційні навички
·
Розвивайте емпатію і турботливість — знайдіть, де і як
ви можете бути корисними у своїй спільноті: запропонуйте допомогу літнім
сусідам, зробіть і передайте листівки в будинок для людей похилого віку.
· Створіть свою
сімейну «банку доброти»: записуйте на маленьких смужках паперу всі добрі справи
або прояви турботи, які роблять ваші діти (допомагають прибрати зі столу,
діляться іграшками з молодшими братом чи сестрою, створюють малюнок для друга
тощо). Час від часу витягайте навмання один з папірців і зачитуйте його вголос
разом з родиною.
·
Створіть таблицю почуттів або запропонуйте дітям різні
стікери чи картинки, які допоможуть їм висловлювати свої почуття щодня.
Візьміть собі на допомогу книжки чи ілюстрації, щоб обговорити з дітьми різні
назви емоційних станів: злість, страх, занепокоєння.
· Запровадьте
сімейну традицію sharing time — час, коли ми ділимося своїми переживаннями і
почуттями. Це можна робити перед сном. Щодня запитуйте дітей: яка частина дня
чи яке заняття було найкращим/найгіршим за сьогодні? Назви одну річ чи справу
за день, від якої тобі було добре, а від якої — погано? Назви одну добру
справу, яку ти зробив за цей день.
Працюйте зі
страхами і переживаннями дітей
·
Хай спілкування в родині буде відкритим, але не таким,
що підвищує тривогу. Будьте чесними, заспокоюйте дитину, доносьте інформацію,
що базується на фактах, і адаптуйте її відповідно до віку дітей.
· Ось приклад
виваженої розмови: «З’явився новий вірус — коронавірус. Ти, мабуть, чув про
нього. Науковці і лікарі вважають, що для більшості з нас він не страшний,
особливо для дітей, але є люди, які можуть захворіти від нього. Усі ми маємо
робити так, щоб не поширювати мікроби, що викликають хворобу, тому ми маємо
залишатися вдома кілька тижнів. Скоро ми повернемося до нашого звичного життя,
але доти будемо проводити час разом. Мама і тато мають працювати певну частину
дня, а тобі треба навчатися вдома. Разом ми розробимо план, коли будемо
працювати, а коли гратися».
·
Діти реагують і на те, що ви кажете, і на те, як ви це
кажете. Вони будуть виловлювати натяки і настрій з ваших розмов з ними та
іншими дорослими.
·
Діти можуть відчувати страх, але не проявляти цього.
Заохочуйте дітей говорити про їхні почуття. Приймайте і підтверджуйте їхні
почуття, а потім заспокоюйте.
· Обмежуйте
кількість новин про COVID-19, які споживає ваша родина, особливо коли поруч є
діти. Не думайте, що вони не чують цього, навіть якщо вони в цей момент зайняті
чимось іншим.
Здорові звички
·
Посилюйте такі здорові звички, як миття рук, здорове повноцінне харчування
і фізичні вправи. Тримати імунну систему всіх членів родини в хорошому стані —
важливий крок до убезпечення себе від хвороби.
·
Значно важливіше зберігати позитивний і розважальний підхід до навчання,
ніж перейматися академічними досягненнями дошкільнят. Практикуйте приємні
спільні справи: читайте разом, розповідайте історії, грайте в ігри, щоб
навчання проходило весело і без зайвого тиску на дитину.
·
Використовуйте сучасні технології, щоб ваші малі діти не втрачали зв’язок
зі своїми друзями чи рідними. Zoom — чудовий інструмент для приємного часу
онлайн з бабусями, дідусями чи кузинами. Бачити своїх рідних і насолоджуватися
часом разом з ними дуже заспокоює маленьких дітей. (Пам’ятайте, однак, про
встановлені обмеження екранного часу для дітей відповідного віку).
ЧИМ ЗАЙНЯТИСЬ З ДОШКІЛЬНЯТАМИ
ПІД ЧАС КАРАНТИНУ? ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА
Усі школи та дитячі садки в Україні закрито на
карантин – так вирішив уряд, щоб запобігти
поширенню коронавірусу. Більшість дітей залишається вдома із батьками, які
попри це повинні займатись і роботою. Чи варто розмовляти з дітьми про
коронавірус і як правильно взаємодіяти з ними на час карантину
Зараз дуже непростий період
для всіх, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це
реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.
ДІТЯМ ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ПРАВДУ
про те, що відбувається. Вони
все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву
та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише
правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати
детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку
дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.
ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ.
Насамперед батькам варто
звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто
віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою
тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у
дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.
АКЦЕНТУВАТИ НА ДІЯХ.
Можна розповісти про симптоми,
які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє,
але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які
допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.
Батьки мають бути максимально
відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось,
можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками
разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі,
вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування
нервової системи.
Діти до певного віку не можуть
аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які
проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та
бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус,
ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати
ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що
склалась.
«Карантин потрібно пережити»
Дорослим людям важко перебувати
в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей
період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.
ЗБЕРЕГТИ ЗВИЧНИЙ РЕЖИМ ДНЯ.
Розпорядок дня – це те, що дає
почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час,
снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100%
буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.
СТАВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ВИМОГИ.
На час карантину з дітьми
батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не
зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період,
який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі
буде по-іншому.
ПОЯСНЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ХТОСЬ ІЗ
БАТЬКІВ БУДЕ ЗАЙНЯТИЙ, ПОТРІБНО ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ.
Знову-таки, це планування дня
і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що
найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей
час мине і згодом ви зможете погратись чи зробити щось разом.
У період карантину батькам
потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше,
можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання
давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині
витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті
роботою) задля винагороди.
Як розпланувати день і чим
зайняти дітей
Карантин схожий на відпустку
чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки
період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей
виконувати нереальний план.
Важливо дотримуватись
розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний
сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є
спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона
буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча
отримуватиме достатньо уваги.
Те, як наповнювати весь інший
час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш
продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які
спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.
ЗМУШУВАТИ ДИТИНУ НЕ ПОТРІБНО:
лише йти за її інтересами.
Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим.
Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо
прислухатись до дітей та їхніх бажань.
На період карантину батькам
або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною.
Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається
роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та
займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись
самі, не відволікаючи.
ПЛАНУВАТИ ВСІ АКТИВНОСТІ
варто з урахуванням інтересів
дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із
малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи
танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони
за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до
хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все
виходить добре.
Удома можна гратися і з
кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно,
коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим
і роблять щось спільне.
На час карантину потрібно
підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити
одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти
багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю
солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути,
складніше сконцентруватись на чомусь.
Для ігор та розваг не
використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише
додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та
навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась
Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.
Не варто сприймати карантин як
те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу
з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти
речі після прання – це вже чудова спільна активність.
Крім класичних способів
проведення часу з дітьми, як-от читання книг, перегляд мультиків і дитячих
фільмів, прогулянок на вулиці, у нас є доступ до різноманітних ігор. Дитина
може гратись як з дорослими, так і сама, за умови, якщо перший раз про це
заняття вона дізналась разом з батьками.
ІГРИ НА КУХНІ.
Можна малювати фарбами по
крупі, ховати невеликі іграшки й знаходити їх, викладати аплікацію та
придумувати до неї історію. Також гратися з тістом: ліпити фігурки, випікати, розфарбовувати.
СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ
ІГРИ, або ігри, що розвиваються за сюжетом, її учасники
беруть на себе певну роль. Тут додатково можна використовувати іграшки,
конструктор тощо.
ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ІГРИ.
Театр може бути як ляльковим,
тіньовим, так і драматичним. Вибираєте ви.
РУХЛИВІ ІГРИ.
Під час таких занять можна
обіграти всі речі, які є вдома. Наприклад, стілець – оббігати, на нього можна
залазити, його штовхати, піднімати тощо.
КІНЕЗІОЛОГІЧНА ЗАРЯДКА.
Спробуйте з дітьми вивчити
кілька вправ такої зарядки, вони розвивають взаємодію між півкулями мозку.
Немає коментарів:
Дописати коментар