Профілактика жорстокого поводження з дітьми в дитячому садку

 

 

ПРО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА НЕДОПУЩЕННЯ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

 «Жорстоке поводження з дітьми – це погане поводження з дітьми у віці до 18 років і відсутність турботи про них.

Профілактика жорстокого поводження з дітьми  в дитячому садку

Кожним зверненням до дитини — словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше — саме про неї. Від повторюваних зна­ків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я — хороший». А від сигналів осуду, незадо­волення, критики — відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у станов­ленні особистості дитини.

     

Неприпустимість жорстокого поводження над дітьми

 «Будь-яку дію або бездіяльність стосовно дитини з боку батьків, осіб, які їх замі­нюють, а також закладів або суспільства загалом, внаслідок чого порушено фізичний або психіч­ний розвиток, здоров'я або благополуччя дитини, а також обмежено її права й свободи вважають жорстоким поводженням з дітьми».

Джеймсом Гарбаріно 

На жаль, не всі дорослі здатні бути відповідальними за свої вчинки щодо   дітей. Просимо всіх бути уважними до дітей і їх долі!

Спеціалісти надання освітніх, соціальних послуг застерігають про  недопущення випадків загрози життю та здоров'ю дітей, прояви насильства над ними та інші форми жорстокого поводження!

Жорстоке поводження з дітьми — це   навмисні дії (чи бездіяльність)

ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПОВСЯКДЕННІ

 

«Дітей навчаємо – математику вивчаємо»

Вашій дитині виповнилось три роки. Це означає, що період раннього дитинства для вашої дитини завершився і розпочинається новий – дошкільний. Дитина все частіше запитує: «чому так…?», «розкажи, як..?», «що буде, якщо..?», «навіщо..?»; та стверджує : « я можу..», «я хочу…», « я сам…», «я допоможу».

         Діти придивляються до предметів, які їх оточують, та бачать, як  вони відрізняються між собою: формою, розміром, розміщенням в просторі, кольором та іншими ознаками, що викликає в дитини захоплення. Отже, дитина хоче вчитись і дізнаватись щось нове.