Ранній розвиток став новою релігією сучасних батьків. Але чи завжди виправдане прагнення впихнути в дітей побільше знань з самого народження?

 Книга японця Масару Ібукі «Після трьох уже пізно» про користь раннього розвитку, написана в 1971 році, у 2011-му несподівано знайшла нову хвилю популярності. Методика Монтессорі, розвиваючі центри для дітей — чи дійсно це необхідність чи просто прагнення батьків нічого не упустити?

 Катерина Лисенкова, директор методичного відділу мережі центрів додаткової освіти дітей «Стартум», розповіла, які навички важливо прищепити дитині в ранньому віці й при цьому не зіпсувати їй дитинство.

 «Головна проблема сучасності — батьки нагнітають і влаштовують змагання один перед одним “а мій уже знає чотири мови”. Єдине, що важливо враховувати батькам — психологічна готовність дитини, а навчання певним навичкам допоможе їй в цьому», – говорить експерт.

 Продуктивне спілкування

Батьки зазвичай турбуються, що дитина не зможе влитися в колектив, буде ізгоєм, її будуть дражнити. Спілкування — дійсно важлива складова адаптації дитини до оточення. Однак, насправді комунікації діти вчаться ще в пісочниці, коли ділять іграшки та відстоюють свої кордони. Більшість дітей до школи відвідують дитячі садки або гуртки, спортивні секції, тому в школу дитина приходить вже з досвідом спілкування з однолітками та дорослими.

Проте звичайне щоденне спілкування і навички роботи в команді та вміння домовлятися — не зовсім одне й те саме. Важливо вчитися спілкуватися з однолітками на різні теми, об’єднуватися для досягнення своїх маленьких цілей (нехай навіть в грі), щоб значно комфортніше і вільніше відчувати себе в групі з незнайомими людьми. Адаптація дитини в новому колективі повинна відбуватися якомога менш травматично і без стресу. Адже чим вище рівень тривожності, тим нижча здатність до сприйняття інформації.

 Зорово-моторна координація

У прагненні зробити з дітей вундеркіндів батьки часто забувають, що дитина повинна розвиватися відповідно до віку. Дивно вимагати від однорічного малюка посидючості, а від трирічки — декламації Гомера. Мами й тата люблять квапити дітей, поспішають перескочити природні ступені розвитку, тим самим виключають з розвиваючого середовища дитини найважливіші компоненти. Їм здається, що набагато важливіше в три роки вивчати англійський алфавіт, ніж стрибати через скакалку або грати в м’яч.

 Однак саме такі рухливі ігри, а також розфарбовування або малювання допомагають малюку розвинути зорово-моторну координацію та орієнтуватися в просторі. Без цієї найважливішої навички дитина буде зазнавати труднощів з усіх дисциплін, адже навіть для написання букв потрібна хороша координація. Щоб поєднати приємне з корисним, батьки можуть відправляти дітей на курси, де застосовують нестандартні методики — школи лідерства, ментальна арифметика і т. д.

 Пошук власних шляхів для вирішення завдань

Більшість людей мислить стандартно і часто діє на автоматі. Діти ж мають унікальну здатність знаходити неординарні та прості рішення. Цей навик — одна зі знакових лідерських якостей, тому так важливо, щоб він зберігався і розвивався протягом усього життя.

 Річ у тому, що в школі від дітей часто вимагають стандартних дій: наприклад, вирішувати завдання одним методом, писати твори з літератури, не висловлюючи своєї обґрунтованої думки. Все це поступово може відбити охоту до самостійного дослідження предмета. Щоб цього не сталося, батьки відправляють дітей на курси лідерства та акторської майстерності для самих маленьких.

 Читання та аналіз тексту

Спочатку діти схильні вважати, що читання — це нудно. Мозок людини спочатку сприймає текст як картинку і дорослі вже мають навик його навмисно інтерпретувати, а дітям для цього необхідно прочитати один і той самий текст по кілька разів. Тому важливо для початку навчити дитину читати по складах і аналізувати прочитане.

 Існують методики, які дозволяють вирішити обидва завдання в сукупності, наприклад, метод швидкого читання. Але дуже важливо не перестаратися і не відбити у дитини бажання відкривати книгу зовсім. Можна запропонувати дитині разом почитати казку про її улюбленого героя або для початку хоча б просто погортати книгу з картинками. Малюк повинен звикнути до книги, навчитися з нею поводитися.

 Уміння рахувати

Загальноприйнята думка, що існує особливий математичний склад розуму, насправді не має наукових обґрунтувань. Люди, які називають себе гуманітаріями, нездатними скласти два плюс два, по факту просто уникають практики в математиці. Останнім часом вчені навіть ввели спеціальний термін «математична тривожність». Це досить часте явище, коли у школяра або студента при думці про математику з’являються симптоми тривоги.

 Що стосується школи, то частіше за все вивчення нового предмета там пов’язане зі стресом: учитель може поставити двійку за неправильну відповідь, клас сміється, якщо учень говорить невлад або помиляється у дошки. Саме тому познайомити дитину з елементарними математичними операціями варто ще до школи, в доброзичливій атмосфері. Ефективно тут використовувати методику ментальної арифметики, яка результативно використовується в західних країнах.

 «Ментальна арифметика не тільки дозволяє навчитися рахувати, а й розвиває обидві півкулі мозку, концентрує увагу дитини, розвиває уяву. Все це збільшить шанси, що у старших класах школяр не зомліватиме при вигляді логарифмів», – пояснює Катерина Лисенкова.

 Важливо!

Вчити навичкам, які дозволять дитині легше адаптуватися і влитися в новий колектив, потрібно. Однак потрібно робити це в цікавій ігровій формі, без покарань або погроз. В іншому випадку дитина буде відчувати тільки огиду до нових знань, до школи, всього навчального процесу. Важливо вибирати такі розвиваючі центри, в яких вихователі та педагоги враховують вікові особливості дітей і використовують ефективні унікальні методики розвитку