Про Порядок, що визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

 

Кабінет Міністрів України постановою № 1513 від 19.11.2025 р. затвердив Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Порядок): https://bit.ly/4pqlzZM

Про проведенння Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі»

 

Готовність дитини до шкільного навчання. Що це означає? Правова база рішення батьків про вступ дитини до школи. Позиції та твердження щодо проблемних питань проблеми. Наукова платформа рішення проблеми готовності дитини до шкільного навчання.

З метою об’єднання зусиль дорослих для забезпечення соціального та психологічного благополуччя дитини на етапі переходу від дошкільної до початкової освіти, прийняття науково виваженої позиції щодо систематичного шкільного навчання дитини в умовах сучасної школи Міністерством освіти і науки України спільно з лабораторією психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, Державною установою «Український інститут розвитку освіти» у партнерстві з видавництвом «Ранок»  6,13  та 20 квітня 2023 року з 13.00 до 15.00 буде проведено Всеукраїнську науково-практичну онлайн-конференцію «Готовність дитини старшого дошкільного віку до систематичного навчання в школі».            До участі у конференції запрошуються науковці, практики з усіх регіонів України, управлінці освітніх закладів, батьки дітей старшого дошкільного віку та початкової школи.            За матеріалами конференції та семінарів планується видання збірника.            Зареєстровані учасники отримають сертифікати.             Реєстрація та анкетування:   https://forms.gle/aAAYktv2XRyjg1MEA               Перший день трансляції за покликанням:             https://www.youtube.com/watch?v=Ykh-xKxfg5U

https://www.youtube.com/live/Ykh-xKxfg5U?feature=share

ДРІБНА МОТОРИКА ТА ЧОМУ ВОНА ТАКА ВАЖЛИВА

 Що таке дрібна моторика та чому вона така важлива? Дрібна моторика — це узгоджені рухи пальців рук, уміння дитини користуватися цими рухами: тримати ложку й олівець, застібати ґудзики, малювати, ліпити. Головний мозок, руки й артикуляційний апарат пов’язані між собою. Справа в тому, що центри в головному мозку, які відповідають за мовлення й рухи пальців рук, розміщені дуже близько. Стимулюючи дрібну моторику й активізуючи в такий спосіб відповідні відділи мозку, ми активізуємо й сусідні ділянки, які відповідають за мовлення.

+

Дитина зі скутими рухами пальців відстає в психоматичному розвитку, у неї виникають проблеми з мовленням. І навпаки, дитина з високим рівнем розвитку дрібної моторики вміє логічно розмірковувати, у неї достатньо розвинуті пам’ять, мислення, увага, координація, уява, спостережливість.

Розвиток дрібної моторики — важливий показник готовності дитини до навчання в школі. Уміння виконувати точні рухи кистю й пальцями рук необхідне для навчання письма. Руки — інструмент, налаштовувати який потрібно упродовж тривалого часу. Тому й іграшок для розвитку дрібної моторики знадобиться багато.

Приклади ігор:

 Ми знайомитись навчались

Ми знайомитись навчались,

При знайомстві так вітались:

здоров був, здрастуй, добрий день, привіт. (Великим пальцем почергово торкаємося всіх пальців.)

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний — стриб у ліжко,

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

 Вранці вci схопились враз

— В дитсадочок бігти час. (По черзі загинаємо пальчики.  Потім одночасно розгинаємо всі пальці.)

Кольори вивчаємо — в різні ігри граємо

 Тижня дні до нас ішли,

Кольори свої несли.

Понеділок наш жовтенький,

 А вівторок червоненький,

 Середа як синє море,

А четвер — зелене поле.

 П’ятниця така чудова — уся різнокольорова. (По черзі загинаємо кожен пальчик.)

Здатність кожен колір має — Про здоров’я наше дбає. (Стискаємо і розтискаємо кулачки.)

Хрущ Я — малий веселий хрущ.

Мене знає кожен кущ. (Стискаємо кулачки.)

Маю я красиві вуса. (Вказівний палець i мізинець розводимо в різні боки.)

 І нічого не боюся. (Ворушимо пальцями-вусами.)

 Пальчики Пальчику, пальчику, де ти бував?

 Пальчику, пальчику, що ти чував? (Розкачуємо випрямлений великий палець над розкритою долонькою.)

З меншеньким братиком кашку варив.

 Із безіменним я кашку поїв. А із середнім я в лісі гуляв.

Із вказівним гучно пісню співав! ((По черзі загинаємо пальчики.)

+

• з мотузочками — зав’язувати вузлики, ховати в кулачку, викладати візерунки/рисунки, заплітати кіски;
• з кришками — викладати мозаїку, будувати вежу, ковзати по столі, оминаючи перешкоди.

Як швидко й без сліз та драми вивчити з дитиною вірш: пам’ятка батькам

 

 Сім ефективних прийомів позбавлять батьків і дітей від зайвого стресу та перетворять процес вивчення віршів у задоволення. Скористайтеся лайфхаками від експертів!

Ефективні методики, які дозволять перетворити процес запам’ятовування віршів у задоволення для малюка і його батьків.

1. Почніть з маленьких кроків. Згадайте про старе добре правило: «Не намагайся з’їсти цілого слона, розділи його на шматки». Тобто поділить вірш на частини, вивчайте рядок за рядком та поступово додавайте нову інформацію. Не робить все одразу, а щодня потроху.

2. Почніть заздалегідь. Наприклад, за тиждень до потрібного терміну. Тоді у вашої дитини буде достатньо часу, щоб без прискорювання і тиску з боку батьків вивчити добре вірш.

3.  Пояснюйте. Не треба примушувати дитину вивчати вірш за будь-якої умови. Для початку самі прочитайте виразно вірш. Запитайте в малюка, чи все йому зрозуміло. Якщо є якісь незрозумілі слова, поясніть їх.

+

4. Вивчайте на свіжу голову. Виберіть час, коли дитина відпочила та знаходиться в доброму гуморі. Вивчення віршів — енерговитратне заняття, тож у дитини мають бути сили.

5. Створіть комфортну атмосферу. Дуже важливо, щоб дитина не відволікалася. Зовнішні стимули (увімкнутий телевізор, гучна музика або розмови членів родини) можуть заважати зосередитися.

6. Візуалізуйте вірш, додайте емоцій. Якщо до вірша є ілюстрації, розгляньте їх. Або попросить дитину самостійно намалювати картинку до вірша. Якщо у вірші є якісь дії, то їх можна показувати. Наприклад, зайчик скаче тощо. Виразно читайте вірш, супроводжуйте жестами та мімікою: посміхніться чи насуптесь, залежно від змісту.

7. Хваліть та мотивуйте радістю. Навіть якщо дитині не все вдається, похвала батьків допоможе подолати труднощі. Додайте значення цьому процесу: наприклад, розкажіть, як радітимуть бабуся і дідусь або вихователька, коли почують вивчений вірш. Підбирайте ключі до своєї дитини.

ДІЇ ПРИ РАКЕТНОМУ ОБСТРІЛІ

 Ракетна загроза: що брати із собою в укриття

 Перелік речей першої необхідності, які варто взяти з собою в укриття:

— документи

— гроші

— теплі речі

— повербанк та ліхтарик

— висококалорійну їжу (горіхи, сухофрукти, злакові батончики, суперфуди, снеки, хлібці, бублики, печиво, консерви тощо)

— воду (з розрахунку 2-3 л на особу)

— аптечку; для тих, хто постійно приймає ліки, мати їх при собі

— те, на чому можна сидіти та спати: стільці, матраци, ковдри, пледи, спальні мішки

— дітям вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначити прізвище, ім’я та по батькові дитини та батьків, домашню адресу, мобільні номери

Перед тим, як йти до укриття, потрібно перекрити у приміщенні газ, електрику та воду, зачинити вікна й двері.

Що не можна брати із собою в укриття:

— легкозаймисті речовини

— речовини з сильним запахом;

— громіздкі речі

Не можна ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Почувши сирену, необхідно прямувати до найближчого бомбосховища.

 

СПІЛЬНОТЕКА ВІД ЮНІСЕФ

 БАЗА ЗНАНЬ «СПІЛЬНОТЕКА» МІСТИТЬ КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

«Спільнотека» – новий помічник для вчителів і вихователів. Це база знань з навчальними та розвивальними матеріалами, яка допоможе організувати та урізноманітнити освітній процес. На сайті педагоги знайдуть освітні мультфільми, комікси, розмальовки, брошури та інші електронні та друковані матеріали з тем безпеки, харчування, здоров’я та гігієни для дітей віком 3-6 років. Їх можна використовувати в електронному форматі або роздрукувати.

СПІЛЬНОТЕКА ВІД ЮНІСЕФ

СПІЛЬНОТЕКА — це каталог діджитал та друкованих матеріалів із тем безпеки, харчування, здоров’я та гігієни, психологічної та соціальної підтримки тощо. Всі матеріали розроблені консультантами Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та експертами в різних галузях і мають на меті допомогти сім’ям, які постраждали від війни, переселенцям, молоді, дітям, освітянам, медикам, соцпрацівникам та іншим.

ПЕРЕЙТИ ДО КАТАЛОГУ

 

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ДІТЕЙ

«ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ, СТВОРЕНИЙ З ТУРБОТОЮ
ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Як психологічно допомогти дитині під час війни? Як впоратися з тривогою в укритті? Педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН публікують актуальну інформацію у телеграм-каналі «Підтримай дитину». У спільноті наявні прості рекомендації, ігри та вправи для розвитку, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації.  

День української державності.

 Україна сьогодні, 28 липня, вперше відзначає День української державності.

Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, передає Укрінформ.

Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності. 

Точкою відліку української державності вважається рік заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься у день розквіту української державності – у день хрещення Київської Русі.

ЗВУКОВА АБЕТКА - ВЕСЕЛО ТА ПІЗНАВАЛЬНО

ЗВУКОВА АБЕТКА - допоможе малятам запамятати назви звуків, візіалізує навчання.

https://www.facebook.com/1102149437/videos/317319777275027/

ХВИЛИНКИ-ЗДОРОВИНКИ. МАСАЖІ ТА САМОМАСАЖІ ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДИТИНИ.

 Масаж активних точок на тілі сприяє укріпленню імунітету, покращенню самопочуття. Пропонуємо декілька цікавих масажів

Для носа

1. Зверху донизу вказiвнимипальцями помасажувати нiс.

2. Погладити нiс вказiвними пальцями з одного  та iншого боку.

3. Вказiвними пальцем закрити  одну нiздрю, подихати, потiм  другу i знову подихати.

4. Подихати носом, як маленька сiра мишка (поверхневе дихання).

5. Пофиркати як Iжачок.

6. Заплющити очi, вказiвним пальцем торкнутися носа.

7. Зробити "кирпатий носик".

8. Провести вказiвним пальцем зверху вiд лобової частини до кiнця носа "з'їхати з гiрки"

 

Для очей

1. Заплющит очi та вказiвними пальцями  погладити повiки. "Пожалiти оченята".

2. Повiльно  заплющити та розплющити очi.

3. Мiцно заплющити та розплющити очi.

4. Поклiпати очима.

5. Закрити очi долонями "вiдпочинемо".

 

 Самомасаж "Вправнi паличики" 

1. Намалюємо брови.

2. Покажемо вузькi очi.

3. Якi у слоника вуха?

4. Якi у дiда вуса?

5. Зробимо браслетики.

6. Знiмемо з кожного пальця.

 

 Масаж каштанами, нанизаними у виглядi намиста 

Ми сьогоднi всi проснулись:

Потягнулись, посмiхнулись,

Долоньки тремо ми щвиденько

I умиємось гарненько.

Умиємось теплом,

Щоб проснулись всi разом,

Щоб проснутись, збадьоритись,

Та з намистом подружитись.

Каштанчики качаються

Iз пальчиками граються.

Ми по спинцi їх качаємо,

Дружно пiсеньку спiваємо:

Будуть спинки здоровенькi,

Будуть спинки в нас рiвненькi.

Ось намистечко вiзьмемо

I на шийку одягнемо,

Це намисто гарненьке,

Це намисто чарiвненьке.

 

Масаж долоньок та пальцiв рук горiшками

У садочок ми пiдемо

I горiшки там зберемо,

Вiзьмемо в ручки раз i два,

Скажемо чарiвнi слова:

- Ви, горiшки, нас гартуйте,

Вiд хвороби усiх лiкуйте.

В ручках будемо качати

Свiй масаж розпочинати.

Заховали, показали,

Пальчики поназивали.

Намалюємо на долонцi

Спнечко кругленьке,

Промiнцi пряменькi.

От масажу i кiнець,

А хто робив його, молодець!

 

Літнє оздоровлення та відпочинок має велике значення для відновлення сил та поліпшення стану здоров’я дітей

 Літо – час оздоровлення дітей. Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров’я дітей.

Літньої пори діти максимально повинні бути на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.

Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартувальні процедури

 

ПИТАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТА ТОЛЕРАНТНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

Не можна вимагати від дитини

неможливого - до певного рівня і певного кола знань

різні діти йдуть по різному. В.Сухомлинський.

 Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, толерантне, турботливе й милосердне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, які не мають змоги  вести повноцінне життя. Їхні проблеми завжди актуальні не зважаючи на те, що держава намагається розв’язувати їх через адаптацію в суспільство.

 У нашій країні, як і в усьому світі, з різних причин зростає кількість дітей із відхиленнями у розвитку. Останнім часом міжнародна спільнота запропонувала використовувати для дітей із психофізичними порушеннями термін «діти з особливими освітніми потребами», який стосується однаковою мірою як інвалідності у важкій формі, так і середніх за ступенями порушень. До них належать:

 порушення слуху (глухі, зі зниженим слухом);

порушення зору (сліпі, зі зниженим зором);

порушення мовлення;

порушення опорно-рухового апарату (ДЦП);

розумова відсталість;

затримка психічного розвитку.

     Діти з особливими потребами за своєю природою і поведінкою дуже відрізняються як від усіх інших, так і один від одного. Конституція України і Закон «Про середню освіту» гарантують усім їм право на освіту, яке можна реалізувати в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, стану здоров’я, місця проживання й інших обставин. Упродовж багатьох років в Україні більшість дітей з обмеженими можливостями здобували освіту у спеціальних закладах, які й нині залишаються для них традиційною та провідною формою навчання. Однак, ситуація поступово змінюється. Україна взяла курс на євроінтеграцію. У зв’язку з цим, певні зміни відбуваються в освітній політиці, а саме: уряд приділяє значну увагу питанням забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими потребами і створення їм комфортних умов для навчання.

 

     Діти з особливими потребами зазнають набагато більшого порушення своїх прав не лише тому, що формально особливості їхнього розвитку не розглядаються в контексті захисту прав людини, що призводить до того, що їх життя стає ізольованим від життя більшості однолітків, а їх проблеми - невидимими для суспільства, а й тому, що міжнародне законодавство не приділяє достатньо уваги саме дітям, у першу чергу дітям з особливими потребами.

 

     Конвенція ООН про права дитини: універсальні мінімальні стандарти для всіх дітей. У цьому контексті Конвенція ООН про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю в 1989 році та ратифікована Україною у 1991 році, стала великим кроком уперед у захисті прав дітей. Уперше цей міжнародний документ розглянув права дитини, включаючи дітей з особливими потребами, у контексті основних прав людей. Зазначені в Конвенції права включали громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні права.

      Діти з особливими потребами потребують не особливого піклування, не особливої освіти, а такого піклування й такої освіти, яку мають усі інші діти. Саме фокус на індивідуальному забезпеченні «особливих» потреб веде до медичної, а не соціальної моделі розуміння неповносправності, яка зараз набуває все більшого поширення у світі.

      В інноваційному навчальному закладі педагогу необхідно створити такі умови, щоб кожна дитина почувала себе там комфортно, незалежно від її індивідуальних психофізіологічних особливостей, здібностей і нахилів. У центр уваги необхідно поставити фізичне, психічне й моральне здоров’я дітей.

      Сьогодні важливим є усвідомлення того, що всі діти, незалежно від стану їхнього здоров’я та фізіологічних особливостей можуть і повинні мати рівний доступ до якісної освіти, а особливо до звичайного, повноцінного людського спілкування. У розвинених країнах діти з особливими потребами мають можливість вчитися у школах разом зі здоровими дітьми. Завданнями інклюзивної освіти є не тільки створення умов для розвитку хворих дітей у здоровому середовищі однолітків та формування толерантного відношення до них з боку батьків, вчителів та учнів, а і досягнення повної освітньої інтеграції, що незмінно веде до прогресу.

 Прогрес інтеграції буде вважатися повноцінним, якщо забезпечуватиме три умови:

 навчання та виховання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенціального розвитку;

можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам – виховувати власну дитину;

розширення кола спілкування дитини з особливими освітніми потребами та підвищення якості її соціальної адаптації.

     Діти з особливими потребами, насамперед, є дітьми. Педагоги мають бути толерантними і не повинні говорити про дітей, використовуючи терміни, якими користуються медичні працівники. Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – терпимість. Ярлик інвалідності  – не більше ніж медичний діагноз.

      Коли ми розуміємо значення слів і те, як неправильно вони використовуються, ми усвідомлюємо, що це лише верхівка айсбергу неприйнятної мови. Називаючи людей з особливими потребами за їхнім медичним діагнозом, ми знецінюємо їх як людей. Знецінюючи інших, ми тим самим знецінюємо й себе.

      У дитячих колективах, де навчаються діти з особливими освітніми потребами, педагоги мають створювати демократичну атмосферу і всіляко сприяти формуванню дружніх стосунків між дітьми. Усі діти, незалежно від стану їхнього здоров’я, статі, раси, походження та інших чинників, повинні мати однакові права й можливості. Зважаючи на це, важливо зосередити увагу на забезпеченні рівних можливостей усім дітям. Також необхідно, щоб усі діти відчували себе повноправними та цінними членами колективу. Це почуття належності надзвичайно важливе.

      Кожна людина впродовж свого життя налагоджує найрізноманітніші соціальні стосунки, оскільки вони є невід’ємною складовою нашого буття. Більшість дітей налагоджує дружні стосунки з однолітками природним шляхом. Однак деяким дітям, зокрема, з особливостями психофізичного розвитку, доводиться в цьому допомагати (шляхом створення відповідних умов). Діти легше вступають у нормальні соціальні та дружні стосунки в середовищі, де такі взаємини цінуються й заохочуються. Це означає, що педагоги постійно мають створювати ситуації для розвитку позитивних соціальних взаємин між дітьми. Завдяки контактам із друзями діти розвиваються емоційно та соціально, вони вчаться жити в злагоді з людьми, у них формується самоповага. Дружба дає дітям відчуття потрібності, а також пробуджує палітру позитивних почуттів.

      Педагоги мають сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми природним шляхом. Не намагайтеся силувати дітей до дружби, оскільки такі взаємини мають розвиватися природно.

      Учіть дітей з повагою ставитися до товаришів і додержуватися норм поведінки під час взаємодії. Наприклад, комусь можуть бути неприємні часті торкання. Інколи діти можуть ставитися до товаришів з особливими потребами як до великих ляльок або домашніх тварин. Слід вчити дітей поважати гідність однолітків з особливими потребами.

    Демонструйте дітям позитивну соціальну поведінку. Якщо вихователь ставитиметься до всіх дітей з повагою то діти діятимуть аналогічно. Якщо ж вони бачитимуть грубе або неуважне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами, ймовірно, що вони наслідуватимуть це під час взаємодії з ними. Вчинки говорять більше за слова. Будь-які дії педагога не лишаються непоміченими й впливають на дітей.

      Заохочуйте дітей до співробітництва й взаємного обміну послугами. Вчіть дітей обмінюватися послугами. Це має бути взаємний, а не однобічний процес. Діти з особливими потребами мають не лише отримувати допомогу, а й надавати її іншим.

      Дайте дітям зрозуміти, що допомога має бути доречною. Вчителі та вихователі інклюзивних закладів часто стикаються з проблемою, коли діти з типовим розвитком намагаються все робити замість своїх товаришів з особливими потребами, їхнє бажання зрозуміле, але така надмірна допомога може призвести до нездорової залежності та нерівності в партнерських стосунках. Необхідно уважно стежити за поведінкою та сигналами дітей з особливими потребами. У багатьох випадках вони не потребують допомоги своїх товаришів або навіть не бажають її.

      Вчіть дітей співчувати й наголошуйте на ідеї соціальної справедливості. Більшість дітей добре розуміє, що є справедливим, а що ні. Педагоги не повинні говорити дітям, що дітей з особливими потребами необхідно жаліти, оскільки стосунки, побудовані на жалості, не можуть бути рівними. Необхідно зосереджувати увагу на тому, що у всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з іншими. Це сприяє налагодженню рівноправних дружніх стосунків.

      Навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами має такі особливості:

 простий виклад матеріалу;

повторюваність;

поглиблений індивідуальний і диференційований підходи;

предметно-наочний і практичний характер;

опора на розвиненіші здібності й подолання загальної недостатності та вад інтелектуальної   сфери.

    

Виховання працелюбності під час спостережень

 

Праця в природі

Важливо розуміти  про широкі можливості провести літо з дитиною цікаво і корисно, при цьому зберігши його здоров'я і залишивши яскраві враження від минулого відпочинку. Адже, літо - це найкращий час для розвитку і виховання дітей і важливо не втратити ті можливості, які вона надає.

У літній період дітям пропонують виконувати трудові дії різної мотивації: 

- допомога дорослому (допоможемо замести доріжку, полити квітник)

 - турбота про якійсь живій істоті (погодуємо птахів, кроликів) 

- спорудження будівель з метою розгортання казкових сюжетів (по казці «Теремок» і т. д.)

 - прикраса ділянки (красиві прапорці, квіти і т.д.) 

- робота на городі (полив, прополка, розпушування) -робота в квітниках (полив, прополка, розпушування, збір насіння)

Спостереження за працею дорослого, ігри на прогулянці

 Спостереження за працею дорослого

Продовжувати роботу, включаючи дітей до виконання трудових дій вихователя. Спонукати дітей брати участь в збиранні врожаю. все це допомлже малюку зрозуміти та виконувати доручення, наслідувати працю, трудові дії.

 Спостереження за життям вулиці

Цільові прогулянки. Відзначити, що на вулицях можна побачити поливальні машини, багато машин легкових і вантажних. Відзначити, що треба бути обережним. Ще раз поговорити про світлофорі. В процесі спостережень вихователь повинен учити дітей бачити очарованье природних куточків свого рідного краю, щоб аромат квітів дитинства, батьківщини вони зберегли в своїй пам'яті на все життя.

Під час занять необхідно постійно нагадувати, що потрібно охороняти природу, дбати про неї - так в ранньому віці формуються основи екологічного виховання. Розкриваючи ознаки неживого (не росте, не живе, не дихає), вихователь порівнює об'єкти неживої та живої природи: всі тварини, рослини потребують догляду - вони ростуть, живуть.

 Ігри на прогулянці.

Спостереження за неживою природою

 1. Сезонні і погодні явища

Сонце світить яскраво. Дощі рідкісні, теплі, іноді - зливові, з блискавкою, громом і градом. Під час спостережень за дощем дітей підводять до розуміння причин різного характеру опадів взимку і влітку, їх залежності від температури повітря. Дорослий вчить дітей не боятися грози, але дотримуватися обережності, не ховатися під високими деревами під час грози.

Спостереження за живою природою

1. Спостереження за рослинами

На деревах і чагарниках - пишна і зелене листя. Діти розглядають листя різних дерев, відзначають, що вони різні за формою, розміром; розрізняють і називають кущі та дерева.

На луках, узліссях лісів, парках, садах - безліч різних квітів. Лугові квіти: кульбаба, звіробій, деревій, конюшина, ромашка, пижмо, дзвіночок.

Садові: півонія, флокс, гладіолус, настурція, троянда, айстра, жоржин.